Мертвущі думки Анатолія Некрасова

Мертвущі думки Анатолія НекрасоваПро існування Анатолія Некрасова я довідався від луганчанки, яка звернулася до мене за радою. Її родичі - «Свідки Ієгови», і вона шукала спосіб визволити їх із секти. У розмові з'ясувалося, що дотепер опору у своїй боротьбі за душі родичів вона знаходила у творчості якогось Анатолія Некрасова. Я попросив принести книгу Некрасова мені. Виявилося, що книга при ній, і я узявся неї почитати.

Книга Анатолія Олександровича Некрасова «Живі думки» до 2006 року витримала 6 видань, останнє з яких склало 15 тисяч екземплярів. Чимало для нашого часу. Автор досить плідний - Інтернет заповнений пропозиціями про продаж багатьох інших його книг. «Живих думок» у Некрасова набралося на 400 із зайвим сторінок. «Свідків Ієгови» Анатолій Олександрович дійсно критикує, за те, що ті перетворюють людей в «слухняних ягничок» (с. 227). Вся критика займає один абзац... Інша частина книги являє собою проповідь свободи й любові.

Думки Некрасова настільки глибокі, що здатні розв'язати всіх проблеми людства, включаючи смерть. Своїм читачам автор обіцяє «життя без страждань» (с. 3). Дотепер жодна релігія не зуміла позбавити людство від страждань: «жодна релігія світу не привела людей до щастя й процвітання» (с. 361). Під силу це виявилося тільки Некрасову. Метод рішення наших проблем настільки простий, що діву даєшся! Некрасову відкрилося, що всі наші проблеми - ілюзорні, тому й вирішувати їх нема чого... От і весь метод. Немає проблем - немає й страждань! Отже:

«Насправді не існує таких речей, як невдача або нещастя. Людина у принципі ніколи не може не домогтися успіху. Тому «вищий пілотаж» - це святкувати невдачу...» с. 127

Мені, здається ця «жива думка» пояснює творчу плідність Некрасова - свої графоманські праці він сприймає як «вищий пілотаж»...

Дурних людей теж ні, «усе є істина» (с. 373). Очевидно, що теза «Некрасов дурний» так само повинна бути визнана істинною.

Проблеми наших ближніх так само не повинні нас хвилювати:

«Хочеш допомогти іншим - будь здоровий і щасливий сам - це краща допомога іншим» (с. 123).

Взагалі, думати, що хтось у чомусь бідує - ілюзія. Тому що:

«У Вселеної ніде й ні в чому не існує потреби!» (с. 120)

«Смерть - це ще одна ілюзія... Позбувшись від ілюзії смерті... людина не буде вмирати й у фізичному тілі!» (с. 121)

Якщо проблем у людини немає, то варто усвідомити, що живемо ми в Раю (с. 149). І ніякого Хреста для знаходження Раю не потрібно.

Ну а де Рай, там і Бог:

«Я на сьогоднішній день розумію під словом «Бог» якусь непізнавану субстанцію, що пронизує все і з якою може ввійти в контакт тільки серце людини» (с. 101).

Задумавшись, Некрасов додав:

«Великою смиренністю є визнання себе Богом, і тоді ілюзія недостачі чогось зникає. У цьому випадку зникають всі ілюзії» (с. 132).

Зрозуміло, у Некрасова зникають і останні залишки якої-небудь смиренності...

Людина повинна усвідомити себе Богом і Спасителем: «Будьте Спасителями!», призиває своїх читачів Некрасов (с. 148)

Дияволові в Раю місця немає, він «найпоширеніша страшилка» (с. 146).

Некрасов розвіює останні ілюзії читачів. Але що ж робити, якщо вони все-таки нас не залишають? Потрібно молитися й раз на місяць перечитувати книгу Некрасова. Про духовність Анатолія Олександровича можна судити по молитві, яку він написав і рекомендує використовувати для рятування від «комплексів і оман»:

«Я люблю секс!
Це моя життєва сила.
Я люблю себе!
Тільки наповнивши себе любов'ю, я можу віддати її іншим.
Я люблю гроші!
Це моя матеріальна сила.
Я люблю владу!
Не над людьми, а розділену з людьми.
Я люблю славу!
Це проявляє славу Бога. Це засіб притягнення інших і пробудження в них прагнень.
Я люблю успіх!
Щоб радувати себе й інших.
Я люблю статок!
Для того, щоб я міг віддавати іншим.
Я люблю благополуччя!
Щоб жити краще, ніж учора.
Я люблю знати - як і чому!
Це моє стремління до пізнання Бога.
Я люблю бога!
У всьому Його різноманітті: від листочка до зірок, від близької мені людини до всього людства, від найнижчих планів до найвищих.
Я проявляю любов бога!» (с. 80-81)

Як бачимо, пріоритет в «молитві» віддається сексу, самолюбству й грошам. Звичайно, цілий ряд шляхетних застережень трохи зм'якшують відверто натуралістичний характер «моління», але у всіх 11 пунктах на передньому плані «Я». Це відверта проповідь егоїзму й гедонізму.

Крім молитов, для омолодження й зцілення, Некрасов рекомендує «енергетичний самомасаж», частиною якого повинен стати «легкий масаж статевих органів» ... (с. 48) Отут, мабуть, обійдемося без коментарів.

А ще Анатолій Олександрович Некрасов любить Реріхів, Ошо, Мегре (Пузакова), Ричарда Баха, Грабового, Лазарєва й іншу окультну погань. Посиланнями на книги й досвід цих діячів наповнена вся його книга.

Тривогу Анатолія Олександровича викликає ріст впливу Російської Православної Церкви. Список претензій Некрасова до православ'я не відрізняється своєрідністю. Це типові окультно-освітянські обвинувачення:

- насильницьке водохрещення Русі;

- християнство принизило жінку;

- не цінує тварин, забороняючи їхнє зображення в храмах;

- РПЦ багатіє, а народ бідніє;

- РПЦ торгує алкоголем і тютюном;

- Православ'я взагалі виховує рабів і т.д.

Треба сказати, що користуючись методом самого Некрасова, відповісти на ці претензії досить легко - все це Ваші ілюзії, Анатолій Олександрович. Але «духовний психолог» чомусь зовсім забуває про свій великий метод, як тільки мова заходить про православ'я. Проблема диявола - це страшилка, а от реальна проблема - це ріст впливу РПЦ! Якось вибірково діє метод Некрасова...

Потрібно дуже погано знати історію Російської церкви, щоб говорити про насильницьке водохрещення Русі. Не відповів би російський народ таким зльотом культури, якби хрещення було актом насильства. Князь Володимир Червоне Сонечко залишився в пам'яті народної як добрий князь, але не як тиран. Прийняття православ'я зм'якшило правління й княгині Ольги і князя Володимира, який спочатку навіть розпустив в'язнів з в'язниць.

Приниження жінки Некрасов побачив у біблійній розповіді про спокушення Єви. Імовірно, з поваги до жінки, християнам варто було б вилучити з Біблії текст, що свідчить про падіння Єви... Не бажає наш окультист бачити й висоту подвигу Пресвятої Богородиці, що дала життя Спасителю. Її житіє уможливило й прирахування до лику святих самої Єви... На жаль, Некрасов бачить те, чого немає.

Тільки неуцтвом можна пояснити й упевненість Некрасова в тому, що храмовий живопис не припускає зображень тварин. Кожний бажаючий може виявити на царських брамах майже кожного православного храму зображення тельця, лев і орла - іконографічних символів святих євангелістів.

І зовсім підлим виглядає обвинувачення Російської церкви в бідності нашого народу. От, мов, куди грошики народні йдуть... Не алкоголь, не суєтні видовища, не партії, не жадібні олігархи, а Російська церква винна в бідності народу! У Православній церкві є два головних таїнства - причастя й покаяння. Вони завжди безкоштовні, у чому Анатолій Олександрович може переконатися особисто.

Вчення Некрасова носить деструктивний характер і є гірким плодом окультно-неоязичницького руху «Нова Ера». Некрасов заснував власну секту «Школа мудрості», що вербує людей за допомогою різноманітних «психологічних тренінгів». В 2006 р. Липецька єпархія призвала покаятися тих православних, які відвідували тренінги «Школи мудрості». Дійсно, вчення Некрасова несумісне із православ'ям. У ньому немає місця для Христа.

Замість любові й свободи Некрасов проповідує ілюзію свободи й любові. Релігією рабства насправді є релігія Некрасова. Тому що в ній людина стає рабом страстей - сріблолюбства, сластолюбства, властолюбства й самолюбства. Про яку свободу й любов може йти мова? Не живими, але мертвущими думками наповнена книга Некрасова. Зарозуміла відмова від Хреста в остаточному підсумку є відмова від життя.
Священик Олексій Слюсаренко,
асистент кафедри практичної філософії й теології
Східноукраїнського університету ім. В.І.Даля,
представник Російської асоціації центрів
вивчення релігій і сект у Луганській області
 
5 мая 2010 Анастасия ЗВОНАРЕВА
 

ПОХОЖИЕ НОВОСТИ

  • Амвони чорного піару
  • Релігія в Росії: віруючі шукають "швидкого порятунку"
  • Святкуймо Пасху правильно
  • «Опоганення» медициною
  • Хто приватизував «три шістки»?
  •  
     
    Раздел форума
    Обсуждаемая тема
    Автор сообщения
    Время