При МЗС відкрилося «Посольство Боже»

12 лютого в Громадській раді при Міністерстві закордонних справ несподівано змінилася влада. З рук голови Ігоря Жданова, в результаті виборів, кермо правління в раді перейшли переважно до людей, які не мають ніякого відношення ні до дипломатії, ні до експертного середовища. Профільні організації, які раніше займалися міжнародною політикою України при міністерстві, фактично залишилися осторонь. А всю владу в раді захопили організації, пов'язані з «Посольством Божим» та його пастором Сандеєм Аделаджею.


У 2011 році Громадську раду при Міністерстві закордонних справ вже очолював одіозний пастор «Посольства Божого» Олександр Корман. Це стало можливим після того, як Кабмін видав постанову № 996 (від 3 листопада 2010 року) «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Постанова давала громадським радам широкі права: подавати обов'язкові для розгляду пропозиції щодо підготовки проектів нормативно-правових актів, здійснювати громадський контроль за органами влади, дотриманням законодавства, протидіяти корупції і т.д. Право формувати громадські ради теж передавалося безпосередньо самій громадськості. Проте тріумф демократії вдався не до кінця.

Навесні 2011 року на установчих зборах Громадської ради при МЗС була подана велика кількість організацій, діяльність яких не мала жодного відношення до сфери міжнародних відносин (від «Посольства Благословенного Царства Божого для всіх народів Землі» до «Тверезої країни»).

У результаті виявилося, що більша частина учасників ради є представниками організацій, пов'язаних з «Посольством Божим» пастора Сандея Аделаджи. При цьому навіть поверхневе знайомство, за словами директора фонду «Демократичні ініціативи» Ірини Бекешкіної, зі складом новостворених громадських рад (не тільки при МЗС) свідчило про те, що в них широко представлена ця «команда», а деякі її члени - засвітилися навіть у декількох радах одночасно. Головою засідання, ясна річ, тоді був обраний Корман. Він же - трохи пізніше - став і головою ради.

Щоправда, через кілька місяців адепта секти вдалося «прибрати». «У нас були приблизно рівні сили - нормальних організацій і «аделаджевськіх». Нас навіть трохи більше було. І під час голосування за голову ми пішли - у них не було кворуму, тому ми змогли сказати, що Кормана обрано не легітимно», - розповіла у коментарі «Главкому» Ірина Бекешкіна.

У підсумку 27 вересня 2011 головою Громадської ради при МЗС був обраний Ігор Жданов, першим заступником - Ігор Марієн, а заступниками - Ірина Бекешкіна, Ростислав Томенчук, Володимир Чепец, В'ячеслав Буденко і Вадим Гречаник.


І ось 12 лютого історія повторилася. Тільки тепер прихильники пастора врахували всі недоробки. Механізм захоплення, за словами вже екс-голови Громадської ради при МЗС Ігоря Жданова, був простим. Власне, все проходило за старою схемою.

«Постанова Кабміну не передбачає жодних обмежень щодо кількості організацій і по сфері діяльності. У підсумку було заведено багато організацій, які контролюються пасторами і різними харизматичними сектами, пов'язаними з «Посольством Божим» Аделаджі, - розповів він. - І ось вони голосують за те, що у члени ради обиратимуть тільки 75 осіб. А зробити їм це просто, тому що вони завели близько 200 організацій проти наших п'ятдесяти. У підсумку - жодна профільна організація, яка дійсно займається дослідженнями в галузі зовнішньої політики і володіє ситуацією, до складу нової ради не потрапила: ні Центр Разумкова, ні «Демініціативи», ні організація Сушко, ні «Європа без бар'єрів», ні ліга «Україна-НАТО».

Натомість, за словами екс-глави ради, туди увійшли організації, про яких майже «ніхто нічого не чув: Федерація шахів, «Я - підприємець», «Ми - творці історії» - всі «кормановськи».

«Схема була аналогічна тому, що відбувалося при обранні Громадської ради КМДА, - нагадує Жданов. - Але там вони напоролися на «Свободу». Ну а ми не вважали за потрібне йти на такий конфлікт».

Надії на те, що вдасться визнати і це засідання нелегітимним, члени вже колишнього ради не плекають. По-перше, тому що на відміну від 2011 року, коли прихильники Аделаджи та Кормана та профільні організації майже порівну ділили місця в раді, зараз сили не рівні. По-друге, як запевняє Ігор Жданов, тому що в цей раз головою ради обрали не Кормана, а людину - «чия кандидатура не викликає такої жорсткої реакції». По-третє, на думку Ірини Бекешкіної, «тому що в минулий раз вибори голови провели через місяць, а зараз провели на наступний день - поки люди не роз'їхалися».

13 лютого головою громадської ради, дійсно, обрали людину, на перший погляд, не помічену у зв'язках з Сандеєм Аделаджею. Ним став президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати (ICC Ukraine) Володимир Щелкунов. Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, академік Української академії наук, має 25 нагород - кандидатура з такими регаліями невдоволення викликати, начебто, не повинна ні в кого.

Однак Ігор Жданов запевняє: його зв'язку з «Посольством Божим» виключати не можна. Тим більше що його першим заступником став все той же одіозний Олександр Корман. «Це просто домовленість. Не важливо, хто став на чолі - він буде абсолютно керований «Посольством Божим», - констатував глава колишнього ради при МЗС в коментарі «Главкому».


Тим часом представники організацій Сандея Аделаджи цікавляться не тільки радою при МЗС. Люди пастора представлені в багатьох громадських радах, і вже давно в чималій кількості. Такий активності є кілька причин. Перше - це спроба захистити Аделаджу від суду. Просування слухняної пастви в структури, нехай іноді й ефемерного, але все-таки впливу на держоргани почалася після того, як Аделаджа з'явився на людях 5 грудня 2010 та закликав паству йти в депутати всіх рівнів і брати владу в країні.

До цього йому було пред'явлено звинувачення в організації заволодіння коштами громадян шахрайським шляхом, вчиненого в особливо великих розмірах. Справа піраміди «Кінгз Кепітал» почалася восени 2008 року, коли компанія перестала виплачувати гроші своїм вкладникам, більшість з яких були прихожанами «Посольства Божого». Потерпілих у справі нарахували близько 3500 чоловік. Фігурантів у справі - 14, Аделаджа - один з них. До закінчення слідства йому заборонено залишати країну.

«Можливо, вони вважають, що через громадські ради можна якось впливати на позицію судів по Аделаджі», - припускає Жданов. «Якщо над Аделаджею будуть згущуватися хмари, Громадська рада при МЗС заявить своєї протест, - погоджується Ірина Бекешкіна. - А це вже «громадськість просить». Вони пояснять, які важливі функції він в суспільстві виконував, який вони був чудовий. І у них буде можливість поширити це по всіх офіційних каналах».

Друга версія - Аделаджа хоче показати, як він може бути вигідний владі. 29 січня 2013 представники «Посольства Божого» брали участь у захопленні Громадської ради при Київській міській державній адміністрації. Правда, там вони «нарвалися» на спецназ опозиції - представників партії «Свобода».

Незважаючи на запевнення новообраного керівництва ради про легітимність зборів, «свободівці» продовжують запевняти, що столичний голова Олександр Попов просто вирішив разом із «бійцями Аделаджи» привести до Громадської ради своїх людей. Решта опозиціонерів дотримуються тієї ж думки. «Група «бойовиків» захопила сцену, привела якісь віртуальні громадські об'єднання, які не існують насправді, зареєстрували понад сто парафіян Аделаджи та близько сотні людей, які контролюються Партією регіонів. І це шоу вони видали за проведення Громадської ради при міськадміністрації», - постфактум розповів депутат Київради Іван Крулько.

«Захоплення» ради при столичній адміністрації громадський активіст Ігор Луценко пояснює виборами мера, що наближаються, і Київради в столиці. «Наближаються вибори, взагалі, йде радикалізація, політизація всього, що відбувається в країні, - зазначив він у коментарі «Главкому». - У цьому контексті і проводяться подібні дії, аби позбавити всіх критиків можливості отримати ще один майданчик».

Соціолог Ірина Бекешкіна припускає, що у випадку з КМДА мала місце змова «аделаджевських» організацій і провладних. «Ми ще не знаємо точно, хто увійшов до складу Громадської ради при МЗС - подивимося. Але якщо розглядати приклад КМДА, то можна сміливо стверджувати, що представники Аделаджи об'єднуються з провладними організаціями. Адже у раді при КМДА не одні «аделаджевци», - зазначає вона. - Навпаки, їх, швидше, просто використовували для одноразового голосування».

Так що, з одного боку, на думку соціолога, Аделаджу будуть пресувати звинуваченнями. З іншого, використовувати його людей, яких легко мобілізувати. Схожим способом, за словами Бекешкіної, була захоплена і Громадська рада при Донецькій обладміністрації. «Раніше вони відстоювали школи, щоб ті не закривали, виконували якісь корисні функції. Але захоплення і там сталося - як у раді при МЗС. Тільки там навіть людей Аделаджи не знадобилося - вистачило своїх організацій», - розповіла вона.

У цілому, вплив громадських рад експерти не перебільшують. «Громадська рада при МЗС дійсно була однією з небагатьох працюючих, - зазначає Бекешкіна. - Але перебільшувати її значення не варто. Так, ми брали участь в житті міністерства, влаштовували круглі столи. Але щось серйозне там контролювати - неможливо».

Згоден з нею і голова колишньої ради Ігор Жданов. «Рада може контролювати дії міністерства, висувати якісь пропозиції, альтернативи тому, що є. Ми цим і займалися, - говорить він у коментарі «Главкому». - Чим будуть займатися люди Аделаджи в раді? Якщо відразу почнуть вимагати видати дипломатичні паспорти і включити до складу офіційної делегації, то їх мета - вирішувати свої лобістські інтереси».

«Главком» звернувся за коментарем до Сандея Аделаджи. Однак його прес-секретар Жанна Кобилінська відповіла, що коментарі пастор вже рік, як не дає. «Якщо це з питань кримінальної справи - то тільки до адвоката. Ситуацію з Громадською радою при МЗС він не буде коментувати, тому що він не є ключовою персоною в даних подіях», - зазначила помічниця.