У Росії сектанти молитвами і побоями «позбавляли» викрадених наркоманів залежності
У Новосибірську винесли вирок директору центру «Твоє право на життя» Султану Кенжаєву за викрадення і насильницьке утримання пацієнтів, які страждають від наркотичної та алкогольної залежності. Їх лікували молитвами в секті «Вихід», неслухняних били і саджали в карцер.
Кримінальну справу проти співробітників центру реабілітації та профілактики форм негативної залежності «Твоє право на життя» було порушено в 2015 році. Але розслідування почалося не за заявою потерпілих пацієнтів, як це зазвичай буває, а після отримання оперативних даних про те, що в селищі Молот Коченевського району Новосибірської області в трьох приватних будинках тримають під замком людей. В ході обшуків силовики визволили кілька десятків полонених і затримали шістьох працівників центру, в тому числі директора Султана Кенжаєва.
Центр реабілітації «Твоє право на життя» орендував три котеджі. На вікнах грати, залізні двері, високий паркан. У кожній кімнаті проживали кілька людей у віці від 20 до 50 років. Звичайні двоповерхові дерев'яні будинки, в них в повній ізоляції від зовнішнього світу і тримали пацієнтів. Тих, хто опустився, серед них не було, люди середнього достатку, чиї родичі могли платити центру від 12 до 20 тисяч рублів на місяць.
Бранці розповідають, що їх тримали на каші і чаї без цукру, весь час змушували вчити вірші про бога і молитися «на інших мовах» - це така тарабарщина, яка вводить людину в транс. Весь день проходив в читанні і заучуванні молитов. Якщо не вивчив вірш про бога, то прес качаєш, присідаєш або віджимаєшся. Дівчата - по 300 разів, хлопці - більше. Буває, хтось із новеньких не вивчив - всіх змушують качати прес і присідати. І так до тих пір, поки новенький не зламається, поки не запам'ятає.
Новачкам, яких привозили під впливом наркотиків або в стані сп'яніння, давали підписати папір про добровільну згоду на госпіталізацію. Після цього відбирали телефон, щоб вони не могли зв'язатися з рідними і розповісти їм правду про так звану реабілітацію. Як правило, ті залишалися в невіданні. Кенжаєв і інші працівники центру говорили їм, що лікування йде і треба потерпіти місяць-два. Обов'язкова умова одужання - ніякого спілкування. Якщо бранці здійснювали втечу з в'язниці, а охоронці їх наздоганяли, утікача били. В карцер можна було потрапити за будь-яку провину - наприклад, за відмову читати молитви.
На релігійну секту «Вихід» силовики звернули увагу після того, як її пастор Олексій Пронькин, який позиціонує себе як засновник протестантської церкви в рамках світового руху «Нове покоління», був затриманий при спробі дати хабар співробітникові мерії Новосибірська. Він намагався узаконити будівництво храму поблизу філії Томського юридичного інституту. У навчальному закладі з побоюванням поставилися до такого сусідства, вважаючи, що студенти можуть потрапити під вплив сектантів, і поскаржилися владі.
У серпні 2015 року в реабілітаційних центрах «Виходу», були проведені облави. Від потерпілих надійшли перші заяви. Серед постраждалих - мешканка Новосибірська Ірина Михайлова. Вона відправила на лікування до «молитовного будинку» коханого, що «сидів» на «спайсі», а він там наклав на себе руки. Але в підсумку визнати себе потерпілими у кримінальній справі погодилися лише десять чоловік. Деяких залякали, хтось не захотів брати участь у суді.
Приїхавши до Новосибірської області з Казахстану, 28-річний Кенжаєв познайомився з тими, хто заробляє на організації псевдореабілітаційних центрів. Слідству вдалося лише частково встановити його дохід. Тільки з десяти потерпілих Кенжаєв отримав півтора мільйона рублів за рік роботи центру c 2014 з 2015 рік, але пацієнтів було в рази більше.
Директор центру, як і його поплічники-охоронці, раніше судимі. Деякі з них самі були пацієнтами своєї установи. Кенжаєва за вісім епізодів викрадень і утримання в неволі людей засудили до шести років і 10 місяців в колонії суворого режиму. Двоє його спільників - Олександр Калмиков і Євген Караваєв - зникли від слідства. Кримінальну справу проти них виділено в окреме провадження, оскільки їх місцезнаходження не встановлено. Вони оголошені в розшук.
Відразу після новорічних свят силовики провели дві спецоперації зі звільнення заручників з реабілітаційних центрів столичного регіону. Один, в Подольску, належав «Виходу». Звільнений в'язень розповів про ті ж методи «лікування» - читання релігійних книг і різки. Подібні справи розслідуються в Томську і Саратові.
Про проблеми примусових заходів медичного характеру в приватних реабілітаційних центрах заговорили після трагедії в єкатеринбурзькому фонді «Місто без наркотиків». У 2002 році один з пацієнтів після невдалої втечі був сильно побитий співробітником центру і помер. Суд засудив винних в його смерті до різних термінів. У 2010 році керівник нижньотагільської організації «Місто без наркотиків» Єгор Бичков і двоє його підлеглих були засуджені до 3,5 років колонії суворого режиму за викрадення семи чоловік і примусове їх утримання. Після піднятого в суспільстві галасу Бичкову замінили покарання умовним терміном. Заяв від родичів пацієнтів, насильно утримуваних в приватних реабілітаційних центрах сумнівного штибу, надходило все більше, проблема стала очевидною. Реабілітаційні центри, подібні до того, що діяв під Новосибірськом, зазвичай реєструються під виглядом різних ТОВ - як організації з надання соціальних послуг.
Нагадаємо, в Севастополі в травні 2016 року було звільнено 16 «пацієнтів» реабілітаційного центру «Три кроки», організованого 32-річним жителем Уфи в березні 2015 року. Деяких хворих для запобігання втечі приковували наручниками до батареї або спортивної гирі. Утримувалися там жителі Криму, Новосибірська, Нижньовартівська і Краснодарського краю. А в червні 2016 року силовики звільнили 88 осіб, насильно утримуваних в двох реабілітаційних центрах «Грані» в Тольятті. За даними слідства, пацієнтів під загрозою фізичної розправи примушували до вивчення релігійних друкованих та аудіо-відео-матеріалів, в тому числі праць лідера української секти «Посольство Боже» Сандея Аделаджі.