Конституційний суд Росії відмовив саєнтологічної секті у розгляді скарги

Конституційний суд РФ відмовив у розгляді скарги «Саєнтологічної церкви Москви», що виграла в Європейському суді по правах людини справа проти Росії. Як пояснюється у визначенні КС, в 2001 році Нікулінський районний суд Москви відмовив у задоволенні скарги громадян Ксенії Карасюк і Антона Личкіна, які є членами «Саєнтологічної церкви Москви», на рішення Головного управління міністерства юстиції РФ по Москві, що залишило без розгляду заяви про державну перереєстрацію зазначеного релігійного об'єднання. Мосміськсуд залишив це рішення в силі.

У квітні 2002 року релігійне об'єднання звернулося зі скаргою проти Росії в Європейський суд по правах людини. Суд своєю постановою від 5 квітня 2007 року визнав порушення 11-й Конвенції про захист прав людини і основних свобод із урахуванням положень її статті 9, що виразилося в необґрунтованому втручанні публічної влади в право на свободу релігії й об'єднання.

Після цього Личкін звернувся в Нікулінський суд Москви із заявою про перегляд судового рішення від 2001 року у зв’язку із новими обставинами. Однак суд відмовив йому, посилаючись, зокрема, на те, що рішення Європейського суду по правах людини не входить у встановлений статтею 392 ЦПК РФ перелік підстав для перегляду у зв’язку із новими обставинами судових рішень, що вступили в законну силу. Мосміськсуд залишив це рішення без зміни.

У скарзі релігійного об'єднання в КС РФ ставилась під сумнів конституційність ч. 2 ст. 392 ЦПК РФ. У визначенні говориться, що Європейський суд неодноразово у своїх рішеннях вказував, що до його функцій не відноситься вирішення помилок в оцінці фактів і застосуванні правових норм, можливо допущених національними судами, а вирішувати питання тлумачення й застосування національного законодавства в першу чергу повинні національні органи влади, а саме суди.

Разом з тим Європейський суд, стягнувши на користь заявника з Російської Федерації компенсацію заподіяної нематеріальної шкоди в сумі 10 тис. євро, вказав, що не має повноважень поставити в обов'язок державі-відповідачу перереєструвати заявника.

При цьому рішення про вживання відповідних заходів для виправлення ситуації заявника у вигляді надання перереєстрації, виключення вимоги про одержання перереєстрації із закону про релігії, порушення справи по перегляду судового розгляду, сполучення цих і інших мір, залишається за державою-відповідачем.

В 2008 році управлінням міністерства юстиції по Москві двічі виносилися рішення про відмову в державній реєстрації змін в установчих документах об'єднання через їхню невідповідність російському законодавству, які заявником оскаржені не були.

«Таким чином, положення частини другої статті 392 цивільно-процесуального кодексу Російської Федерації самі по собі не можуть розглядатися у даній справі як конституційні права релігійного об'єднання «Саєнтологічна церква Москви», що порушуються, а тому його скарга не може бути прийнята Конституційним судом Російської Федерації до розгляду як така, що відповідає критеріям допустимості», - йдеться у визначенні.

У тексті підкреслюється, що перевірка того, чи є дії вповноважених федеральних органів влади достатніми для виправлення конкретної ситуації, як і оцінка правомірності рішень органів, що реєструють, «не можуть бути здійснені в порядку конституційного судочинства, оскільки пов'язані із встановленням фактичних обставин, що не входить у компетенцію Конституційного суду Російської Федерації».