Уроки року: кінець секти «пензенських затворників»

Одним з уроків, що варто затвердити надовго, безумовно, стане епопея з «бековськими затворниками», що нарешті скінчилась навесні 2008-го. Очікуваний сектантами кінець світу так і не настав, та й залишати свій притулок через підтоплення їм довелося куди раніше запланованого строку. До того ж «велике підземне сидіння», що ближче до свого завершення почало здаватись ретельно спланованою комедією, обернулося й трагічним результатом - не витримавши затвора, у землянці загинули дві жінки. З іскри, втім, все-таки зайнялося полум'я - але, по щастю, зовсім не те, про яке, можливо, марив у години самоти духовний лідер сектантів Петро Кузнєцов.

У ящиках, котрі залишилися дослідникам секти, - літературна спадщина Петра Кузнєцова - лідера бековської секти, члени якої півроку просиділи під землею чекаючи кінця світу. Повірити в прийдешній Апокаліпсис людям допомогли написані їм релігійно-філософські трактати. Одне тільки перерахування вмісту коробок займає кілька хвилин.

Серед них - брошура на 59 аркушах з назвою «Листи катакомбного єпископа», брошура «Російська православна церква або останні записки схімонаха Максима. 2005-й рік» у кількості 452-х штук (!).

Крім брошур, у коробках листи «отця Петра» до пастви, касета з аудіозверненням, фотографії. Все це, відповідно до постанови суду, підлягає знищенню як речові докази по кримінальній справі. Написані Кузнєцовим книги після проведення психолого-лінгвістичної експертизи визнані літературою екстремістського толку. Автор призиває відмовитися від одержання основного утворення, медичної допомоги, банківських послуг, будь-яких документів і соціальної допомоги, ображає прихильників іншого віросповідання, та й більшість православних християн, на думку катакомбного єпископа, спокушених дияволом. Свої праці Кузнєцов видав на власні гроші тиражем у півтора десятка тисяч екземплярів. Більшість книг була вилучена і, за рішенням Бековського районного суду знищена у вогні.

Напророчений Кузнєцовим кінець світу, що повинен був трапитися в травні цього року, так і не наступив. Замість цього крах потерпіла головна справа життя «отця Петра» - більшість членів секти роз'їхалися по домам, печера, де жили сектанти, висаджена, а тепер і філософські праці духовного лідера «закопанців» звернулися в попіл.


Лідер пензенської радикальної псевдоправославної секти, частина членів якої восени 2007 року замурувала себе разом з дітьми в землянці, чекаючи Апокаліпсиса, а вийшли на поверхню лише навесні наступного року. Пророкував настання кінця світу в травні 2008 року. Раніше проходив лікування в психіатричній лікарні: лікарі поставили йому діагноз «шизофренія». У березні 2008 року за результатами експертизи визнаний неосудним.

Петро Михайлович Кузнєцов народився в 1964 році у селі Поганівка Бековського району Пензенської області. Закінчив Пензенський будівельний інститут. Після закінчення інституту залишився жити в Пензі. Одружився. За деяким даними, працював у «Пензагромадпроекті». В 1989 році в Кузнєцових народився син Олексій. Приблизно в 1997 році Кузнєцов розстався із дружиною й повернувся в село.

На початку 2000-х років, за словами односільчан, Кузнєцов знайшов якусь особливу віру: відкрив молитовний будинок, туди стали приходити люди, в основному приїжджі, у тому числі й громадяни Білорусії й України, що влаштувалися в Погановці й у сусідньому селі Нікольському. При в'їзді в село вони встановили великий дерев'яний хрест. За словами жителів Погановки, сектанти ніде не працювали й не пускали дітей у школу, однак гроші на життя якимось чином знаходили. У прокуратурі повідомили, що Кузнєцов забороняв своїм послідовникам дивитися телевізор, слухати радіо, брати в руки гроші. Потім він заборонив своїм «парафіянам» спілкуватися з родичами, а влітку 2007 року на двері молитовного будинку з'явився напис «Вибачите, у нас обітниця мовчання».

Ім'я самого Кузнєцова з'явилося в пресі 13 листопада 2007 року, коли стало відомо, що група очолюваних їм сектантів (точне число їх тоді не повідомлялося) викопали в яру у Погановці велику печеру й замурувалися в ній разом з дітьми. Повідомлялося, що Кузнєцов вбив у голови своїх парафіян, начебто в травні 2008 року наступить кінець світу й начебто це єдиний спосіб урятуватися. Сам Кузнєцов стверджував: «Одному з наших було нічне бачення - рятуватися під землею». Із собою сектанти взяли газові балони, припаси й керосин. «Отець Петро», як називав себе сам Кузнєцов і послідовники його навчання, у печеру не пішов: залишився жити у своєму будинку, щоб зустрічати нових прихильників і зміцнювати їхню віру. Гроші на закупівлю припасів одержав, коли один із сектантів (за словами Кузнєцова, це був Віталій Недогон) продав свій будинок у Новочеркаську.

За даними правоохоронних органів, серед пустельників не було жителів Пензенської області, зате було багато іноземців. Також було встановлено, що в землянці перебувала громадянка України із трьома дітьми. Білоруські ЗМІ називали Кузнєцова лідером релігійної секти «Істинна російська православна церква».

Про події у селі Поганівка правоохоронні органи довідалися від жительки Підмосков'я, що не могла додзвонитися до своєї матері, що виїхала в Нікольське 15 жовтня 2007 року. У пошуках матері жінка сама відправилася в Нікольське й, нікого не виявивши там, відправилася в міліцію. Незабаром з'ясувалося, що ще 24 жовтня 29 чоловік пішли жити в печеру. У цій печері, по оцінках експертів і словам самого Кузнєцова, підтримувалась температура не більш ніж 12-16 градусів тепла. Коли людей спробували змусити звідти вийти, вони пригрозили, що підірвуть себе. Яр, у якому була печера, був оточений міліцією: щоб уникнути НП туди вирішили не пускати нікого. У деяких ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що спецслужби планують приспати сектантів газом, щоб вивести їх назовні, однак пізніше міліція ці повідомлення спростувала.

Прокурор Бековського району Алевтина Волчкова повідомила, що спочатку підстав для порушення кримінальної справи не було, але адміністративні протоколи на прихильників віри Кузнєцова були складені. Пізніше справа все-таки була порушена - по частині першої статті 239 КК РФ («Створення релігійного або суспільного об'єднання, зі спонуканням громадян до відмови від виконання цивільних обов'язків або до здійснення інших протиправних діянь, а також керівництво таким об'єднанням»). 17 листопада 2007 року Кузнєцов був затриманий і спрямований на психіатричну експертизу у Пензенську психіатричну лікарню К. Р. Євграфова. Раніше Кузнєцов уже проходив лікування в подібній медичній установі. Тоді йому був поставлений діагноз «шизофренія». Тим часом співробітники правоохоронних органів почали готуватися до зимівлі біля печери: встановили два вагона, завезли вугілля й дрова.

22 листопада 2007 року в Пензенській області були виявлені ще калька сектантів: дві жінки з Білорусії із трьома дітьми, що не встигли добратися до печери, оселилися в замкненому будинку Кузнєцова й вирішили чекати кінця світу там. Повідомлялося, що вони по черзі сплять у сосновій труні, моляться й чекають Апокаліпсиса.

23 листопада 2007 року стало відомо, що до переговорів із сектантами, що замурували себе в печері, будуть притягнуті фахівці Державного наукового центра соціальної й судової психіатрії В. Сербського. За словами старшого помічника по зв'язках зі ЗМІ керівника обласного слідчого управління Слідчого комітету прокуратури РФ Марії Орловой, питання про участь у переговорах самого Кузнєцова залишився відкритим, тому що його психіатричне обстеження ще не завершилося. Дата приїзду столичних фахівців не називалася. У той же час повідомлялося, що якісь психологи вже почали переговори із сектантами.

У березні 2008 року після паводка почалося затоплення землянки, у якій перебували сектанти. У підсумку їм довелося звернутися по допомогу до рятувальників. Коли ж землянка стала валитися, затворники вийшли на поверхню. Тоді ж з'ясувалося, що за час перебування під землею вмерли дві сектантки (одна була хвора раком, інша вмерла, дотримуючи «сухий пост»).

Після психолого-лінгвістичної експертизи книг, вилучених у Кузнєцова, відносно лідера сектантів була заведена кримінальна справа по статті «порушення ненависті або ворожнечі по релігійних і національних ознаках». Однак у тім же місяці Кузнєцов був визнаний неосудним. Він не міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності й по закінченні наслідку був відправлений на примусове лікування.