У зв'язку із нещодавнім замахом на президента Інгушетії у пресі знову почала широко обговорюватися тема терористів-самогубців, яких широко використовують ісламістські угруповання не тільки в Чечні, але й в інших «гарячих точках» світу (Палестині, Афганістані, Іраку). Цей феномен чомусь багато хто вважає виключно «ісламським» винаходом, посилаючись при цьому на сури Корана, які «обіцяють рай загиблим за джихад». Відразу обмовимося, що це явище властиве для всього Сходу в цілому, якщо ми вмовимося розуміти під цим визначенням всю територію від Єгипту до Індонезії. Згадаємо хоча б японських камікадзе, бійців «В’єтконга» або «Тигрів звільнення Таміл-Ілама».
Всі вони дуже активно використовували самогубців-смертників, при цьому, наприклад, бійців Хошіміна точно не можна звинувачувати в зайвій релігійності. Насправді мова йде про фанатизм, а не про релігію. Рідко яка релігія вітає самогубство, але «життя за віру» вітають усе релігії, обіцяючи за це райські кущі. Те ж саме відноситься і до ідеології. Підкреслимо особливо, до тоталітарного її різновиду, що не допускає роздумів про правильність або неправильність обраного шляху. Такі ідеології виникають там, де існує національне приниження, часто помножене на вбогість і неуцтво. Тобто в основі лежить комплекс національної неповноцінності. Чому він виникає, уявний він або реальний - це питання філософське. Але те, що жертовність самогубців має під собою, насамперед, фундамент у вигляді національного приниження - це, на нашу думку, безсумнівно.
Авторові можуть заперечити, що були народовольці або есери, які теж робили теракти з реальною небезпекою потрапити під осколки власної бомби, тобто майже самогубці. Але це не зовсім так. Народовольці та есери були людьми думаючими і рефлексируючими, дуже часто з високими моральними принципами. Жоден їхній теракт не передбачав свідомої загибелі виконавця. Так, імовірність його загибелі при виконанні була висока, але сказати, що люди свідомо хотіли вмерти при його здійсненні - погрішити проти істини. Хоча були виключення. Згадаємо невдалий замах на Столипіна в його будинку, коли два есери свідомо підірвали себе. Це якщо хочете, ідеалістична, «європейська» модель терористичної жертовності. Те ж саме можна віднести фактично до всіх європейських теругруповань (ЕТА, ІРА, «Фракція Червоної Армії» і т.п.). На відміну від «азіатської» моделі терору, коли загибель виконавця входить у первісний розрахунок.
Оскільки нас хвилює зараз, насамперед «ісламський» різновид терору, те необхідно, напевно, відразу відзначити, що виник він у масовій свідомості зовсім недавно, на початку 80-х років. Тобто факти його застосування, звичайно, були й раніше, але саме як модель, як зброя «масової поразки», як засіб досягнення мети він виник саме в цей період часу.
Початком масового використання самогубців у терорі в певних експертних колах прийнято вважати підрив жінкою-самогубцем ізраїльського патруля на півдні Лівану в 1982 році. Потім пішли резонансні теракти самогубців проти американських і французьких військовослужбовців у Бейруті, в результаті яких загинуло близько 300 чоловік. Всі три акти були зроблені не ісламістами, а членами націоналістичної арабської організації, яка марила ідеями створення єдиної держави на територіях нинішньої Сирії, Лівану і Йорданії. Тобто ніякого релігійного аспекту тут не було. Зате була фанатична ідея, нечисленність і багато вибухівки. Тобто ми плавно підходимо до ще одній з умов застосування терору з використанням самогубців. А саме він стає затребуваним там, де існує гнітюча перевага супротивника в кількості і якості озброєння, що виключає перемогу у відкритому протистоянні.
Використання самогубців - це найбільш «точкова» форма терору, з найвищим коефіцієнтом корисної дії. При відсутності ракети з самонавідною голівкою замість її використовується конкретна людина. Тільки він, у відсутності електроніки, може забезпечити точне влучення в ціль. І на відміну від електроніки він здатний швидко реагувати на зміну ситуації та вносити в первісний задум необхідні корегування по ходу дії. На відміну від ракети, що не здатна мислити та летить туди, куди її запустили, навіть якщо об'єкт замаху з цього місця вже пішов. Це доводять нинішні факти загибелі мирного населення під час американських точкових операцій у Пакистані, та не тільки вони. Зверніть також увагу на той факт, що ХАМАС у міру розвитку свого, нехай і недосконалого, ракетного озброєння, приймає доктрину про відмову від використання смертників. Апарат їхньої підготовки, звичайно, залишився, але тенденція в наявності. Надворі - 21 століття з його технологіями. Теж саме відноситься й до Ірану, який, маючи досвід використання «живих хвиль» для розмінування тілами своїх солдатів мінних полів під час ірано-іракської війни, все-таки вирішив піти по шляху розвитку ракетної техніки.
Отже, спочатку використовувати самогубців почали політичні організації. Цю естафету підхопили палестинці. Ідея одержала поширення знову ж через відсутність відповідного дистанційного озброєння, а також надзвичайної популярності самогубців серед арабського населення. Погодьтеся, три людини змусили всесильних американців і французів піти з Лівану, тобто форма їхньої боротьби себе виправдала. Їх вважали борцями за батьківщину, на них рівнялися. Дійсно, люди, які вмирають заради блага всього народу, викликають повагу. На війні, як на війні. Ми ж не засуджуємо капітана Гастело. І в цьому кардинальна помилка тодішнього керівництва США і Франції.
Це посилання чітко вловила «Аль-Каїда». Звернемо увагу на те, що в період радянської присутності в Афганістані про терористів-самогубців нічого не було чутно. Вони одержали поширення пізніше. Тут зіграли свою роль два фактори. Перше, це культ імамів в арабському світі. Це пророк, істина в останній інстанції. На відміну від благополучного західного миру, де «газета (а тепер телевізор) є колективним пропагандистом і організатором», в арабському світі значна частина населення неписьменна. Цей вакуум заповнюють собою імами зі своїми проповідями. Друге, це бажання переважної більшості керівництв арабських країн, особливо країн Перської затоки, «випустити пару» внутрішньої опозиції на який-небудь зовнішній об'єкт. Таким чином, ісламські фундаменталісти творчо розвили форму самогубного терору, «підсолодивши пігулку» посиланнями на Коран, обіцяючи шахідам вічне життя у раю. Тобто внесли в теорію самогубної жертовності новий чисто релігійний елемент.
Перехід від політики до релігії не повинен нікого обманювати. На тлі катастрофи всіх ідей, що блукають в арабському світі (від комунізму до арабського націоналізму) тільки іслам довів свою живучість як форма цементування нації. Релігія тут - це нова форма політичної ідеології.
Тепер кілька слів про методику підготовки шахідів. Автор цієї статті не зустрічав ніяких розумних наукових робіт по цьому питанню. Здається, їх просто не існує. Тобто загальних міркувань багато, але от щоб конкретно, по поличках розкласти, як треба готовити шахіда поетапно, таких праць автор не зустрічав. Швидше за все, що їх просто немає, як і самої інструкції. Відразу відкидаємо убік, як форму пропагандистської війни, розмови про гроші і наркотики. За даними ряду експертів, гроші грають свою роль тільки в 5% випадків. Вони, безсумнівно, важливі при підготовці теракту, але це зовсім інше. У кожному випадку причина, по якій людина стає смертником, індивідуальна, у кожному випадку є свій мотив (помста, гроші, невиліковна хвороба і т.і.). Головне в цій методиці - розуміння самою людиною, що він робить «справедливу» справу. А тут вже треба звернутися до форм переконання. Про імамів ми вже говорили, які самі, до речі, гранатами не обвішуються і особистим прикладом не зловживають. Тепер необхідно відзначити роль телебачення в арабських країнах. Воно, безсумнівно, відповідає за вдовбування в голови з юних років ідеї «геноциду арабського і ісламського населення по усьому світі». Погодитеся, що якщо вам з дитинства постійно показувати жахи нацистських концтаборів, то ви напевно станете антифашистом. А якщо навпаки, то, швидше за все, фашистом. Особливо, якщо крім Корана, ви більше нічого не читаєте або взагалі грамоті не навчені. Зараз до телебачення додався Інтернет.
І останнє. Чому ідея самогубних терактів починає поширюватися в невластивих для самогубної жертовності регіонах (Чечня, Афганістан)? Представляється, тому що цю ідею експортують. Але приживається вона тільки там, де збігаються за часом і місцем всі перераховані нами вище фактори.