Соціальні та видавничі молодіжні ініціативи УПЦ і педагогіка руху добровольців

Особистість. Родина. Суспільство. Ці три гілки єдиного дерева можна порівняти із троїчністю всього тварного, на яке відкладається відбиток славою Єдиного Творця. Поміж цими трьома світоглядними орієнтирами і виростають молодіжні освітні, видавничі та соціальні започаткування.

Коли поклик про допомогу почутий, а можливості ще неусвідомлені

«Спочатку було Слово», - згадуємо улюбленого Апостола Христового Іоанна Богослова, і одразу ж уявляємо собі як постає тіло слова: вдихає Господь Духа Свого у літеру і стає вона глиною для вогню думок. Це символічне бачення можна застосувати як праобраз започаткування будь-якого суспільного явища. Молодіжний православний рух повернувся на Україну у розпачливих умовах сектантського засилля та постатеїстичних вірусів. Перший семінар Всесвітнього православного братства СИНДЕСМОС у 1995 р. в Києві виявив разючий контраст між представниками православної молоді Заходу (Польща, Румунія, Греція, США...) та молодими кліриками й семінаристами УПЦ. Спілкування проходило напружено.

Зате вже 1997 року у Львові небувалого резонансу набули поїздки парафіями Львівщини 40 представників молодіжних спільнот із 10 країн. Українців представляли делегати з 21 єпархії УПЦ. А 1998 року ці соборні молитви та Літургії служилися на Закарпатті, Львівщині, Волині. Ці зустрічі підштовхнули учасників підтримувати молитовний а подекуди й інформаційний зв’язок. Спілкування Христа ради дало кожному особливо проникливе відчуття болю за Ближнього і Спілка православної молоді, щойно заснувавшись, одразу розпочала обмін досвідом з організації соціальних ініціатив молодіжними братствами Волині (робота з багатодітними), Прикарпаття (праця в інтернатах), Вінниччини (благодійні майстерні), Київщини (допомога березанців у в’язницях).

Усі розуміли, що таке служіння необхідне, але як його підтримувати та розвивати - відповіді повинні бути соборними. Тому досвід Православних Церков Сербії, Польщі, Греції, Румунії, Канади і США потрібно було проаналізувати, аби будувати щось своє, працюючи на міжнародному семінарі в Ужгороді 2000 року (www.spmu.narod.ru ).

Сьогодні теоретизування та надмірна віртуалізація молодіжних вузівських проектів надто розпорошує зусилля. Тільки церковні общини такі, як Свято-Троїцька Іонівська, Кирилівська обителі, Свято-Ольгинська (Харківський масив), 40 Севастійських мчч. (Святошин), Свято-Петро-Павлівська (Куренівка), Свято-Успенська (смт. Коцюбинське) здатні підтримувати соціальні започаткування молоді, гуртуватися довкола загально церковних подій у Лаврі, освітніх курсів Вищої Катехизаційної Школи КДАіС. Адже спільні ресурси можна задіювати тільки соборно.

Видавничі проекти молодіжних братств - методична, а подекуди й матеріальна підтримка соціальних проектів
«Скинь взуття із ніг своїх» - почує смиренна душа із Купини Неопалимої. А що як страх Божий притупили «розкуті» комплекси цивілізації? Що ж як нам, студентам, часто-густо не до втішливих послуг та допомоги напівголодній самотній бабусі (стипендії навіть на транспорт не вистачає)? Що як волонтерська допомога у клініці навіть раз на тиждень - розкіш, яку не кожен собі дозволить натщесерце? (див. http://www.charity3.narod.ru). Для цього молодіжні братства випускають газети, друкують невеличкими накладами книги та буклети, реалізація яких допомагає залучати волонтерів-добровольців для соціальної допомоги в будинках-інтернатах, а часом і невеликі кошти на доброчинну діяльність.

На жаль ця практика ще не скоро стане масовою. Населення колишнього Союзу випробувало на собі найекстремальніші форми атеїзму: духовний голод подекуди породив хворобливу споживацьку нерозбірливість. Раніше нашому читачеві годі було знати про існування творів прот. Павла Євдокимова, Георгія Флоровського, Василія Зеньковського, Януша Корчака, та інших видатних професорів. Екстрасенси, тоталітарні секти, бабки-цілительки зайняли святі місця у людській свідомості, які, звісно, порожніми не бувають. Наслідок псевдодуховної інтервенції - зростання кількості хворих у психіатрічних лікарнях, розбиті сім’ї, зневір’я. Людина має всередині себе цілий світ, повний дива і тієї глибини, що її належно відкривати все життя. Книги сповідників віри та духу як священномученики Олександр Глаголєв та Михаїл Єдлінський (†1937р.), у серії «Свідки Правди» київського видавництва «Дух і Літера» змушують сучасного читача замислитися над своїм покликанням та одухотворювати літеру своїх помислів і вчинків «духом життєстверджуючої любові».

Адже серед авторів «Духа і Літери» ветеран молодіжного православного руху SYNDESMOS професор Оксфордського університету єпископ Діоклійський Каліст (Уер), професор Женевського університету та honoris causa НаУКМА Жорж Ніва, митрополит Мінський і Слуцький Філарет, митрополит Пергамський Іоанн (Зізіулас). А ще викладачі, яких молодь слухає із цікавістю та довірою: професор Афінського університету Христос Яннарас, єпископ Віденський Іларіон (Алфєєв) та проректор КДАіС протоієрей Миколай Макар.

Хлопці та дівчата, які прямують до сімейного життя особливо вдячні Х. Яннарасу за «Варіації на тему Пісні Пісень», а єп. Іларіону за його доповіді на тему шлюбу та освіти. Серед тих юнаків та дівчат, які приходять із сект, популярними є книги покійного професора кількох європейських університетів і перекладача-біблеїста Сергія Аверинцева. Нещодавно «Прецінная перлина» зайняла третє місце в номінації «Класична філософія, гуманітаристика». До збірки ввійшли блискучі зразки близькосхідної та візантійської словесності першого тисячоліття історії християнства у перекладах Аверинцева. Апокрифи та гімни, зібрані у книзі, дозволяють уявити, як «у суперечці Фіваїди з Александрією, Едеси з Антіохією складалася духовна скарбниця християнської культури, як у «пітьмі печер» віднаходилася перлина - «скарб духовної свободи, за який можна віддати усе».

Реформування сучасної освіти та юні випускники першого київського літнього богословського інституту
Вийти в люди - цей фразеологізм сьогодні набуває нових відтінків. В умовах економічної кризи закриваються десятки навчальних закладів і виникають сотні нових. Нівелюються старі методи та пропагуються нові (дистанційного навчання, веб-курсу тощо). Але не завжди освіта здатна пристосуватися до мінливих умов та висмикнути із пітьми байдужого невігластва душі юних пошуковців. Отож, хтось у пошукові духовного, пірнає в інтелектуальні мандри, хтось у віртуальні душевні (не плутати з духовним) блукання Інтернет-чатів та комп’ютерних ігор. Хтось утіка від проблем у примарні підземелля алко-нарко-арт-допінгів (не плутати із справжнім мистецтвом), не розуміючи, що від себе не втечеш. І мало кому вдається пристати до берегів щорічних богословських інтенсивів Київської Духовної Академії та НВО «Дух і Літера» НаУКМА, де студентська молодь та юні викладачі черпають натхнення Духу на весь навчальний рік (див. КЛБІ та міжнародні конференції на www.spmu.narod.ru).

До речі Вища Християнська гуманітарна школа в Києві, яка допомогла у проведенні Першого Київського літнього інституту, вийшла із колиски Центру Богословських Досліджень КДАіС (УПЦ) тепер носитиме ім'я Сергія Сергійовича Аверинцева. (Аудіо-записи книги Псалмів, книги Іова у чудовому перекладі з давньоєврейської професора як і інших томів С. Аверинцева (касети та СD) можна придбати у 5 корп. Могилянської Академії (тел.416-60-20) та в багатьох парафіяльних крамницях столиці).

Чим же став Київський літній інтенсивний курс для студентської молоді різних навчальних закладів? Передусім це перша всеукраїнська можливість згуртувати богословські, філософські, філологічні та педагогічні кадрові ресурси довкола насущних проблем суспільства («Захист сімей, освіта для дітей, етика і нові біотехнології, допомога у лікарняних спільнотах, психологічні аспекти роботи із ВІЧ-інфікованими та наркозалежними, служіння з глухонімими та інакообдарованими»). Крім того, на цих інтенсивах, починаючи з 2003 р. співпрацюють викладачі та аспіранти вищих шкіл Мінська, Харкова, Києва, Москви, Житомира та інших міст. Такі інтенсиви за два-три тижні здатні розвинути та максимально задіяти у практичному руслі теоретичні навички та напрацювання слухача у різних сферах науки і мистецтва.

А в духовному плані - це втілення атмосфери преображаючого подвигу, яка тягнеться завдяки неопалимій купині гарту таких сімей, як у сиву давнину братів Маккавеїв, а згодом родини Рогатинців у Львові - рятівників робітничих православних осередків від сектантських переслідувань шляхти, засновника першої колегії свт. Петра (Могили), потім Костельників, родини священномученика Олександра Глаголєва, наших сучасників - прот. Михаїла Бойка та інших. Кожен із цих особистостей сам і з родиною доводив не тільки толерантність до інакомислячих, але й умів захищати внутрішню свободу довірених людей соціальними та педагогічними важелями. Такий подвиг - єдине джерело рятівної свободи та відродження для спраглого суспільства.

Особливим полем для сучасної діяльності є підготовка волонтерів для здійснення освітніх, соціальних молодіжних мікро проектів. Такий курс готується для Літнього богословського інтенсивну КДА-НаУКМА 2005 року на гурті екологічних проектів у Прикарпатті. Богословські інтенсиви допомагають підготувати студентів для роботи із фахівцями різних конфесій. Це особливо є важливим з огляду на інтеграцію українських соціальних молодіжних структур у Європейську систему співпраці тому й заплановані структурами ВРЦ аж до 2007 року. Адже тут, як і в інших ділянках, Українські молодіжні осередки здатні на несподівані та творчі відкриття.
Андрусевич Т.А.
Національний університет Києво-Могилянська
Академія, референт і перекладач НВО
«Дух і Літера», м. Київ, Україна

Повернутися до збірника матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Профілактика психологічного насильства і маніпулювання свідомістю та розвиток критичного мислення в молодіжному середовищі»
 
3 января 2009 admin
 

ПОХОЖИЕ НОВОСТИ

  • Святкуймо Пасху правильно
  • Саєнтологи проникли в систему освіти
  • У Гагаузії готується прийти до влади «антисектантський блок»
  • Порушення прав людини в практиці новітніх релігійних організацій
  • Передмова
  •  
     
    Раздел форума
    Обсуждаемая тема
    Автор сообщения
    Время