Регламентація споживання алкогольних напоїв у різних релігіях (за матеріалами Танаху, Євангелія, Корану, Бхагавад-Гіти)

У непростий час проголошення Україною незалежності практично нанівець зійшов соціальний захист людей, хворих на алкоголізм. Напевне, якоюсь мірою вплинути на ситуацію може «лікування вірою», адже віруюча людина, як правило, прагне нести любов і добро оточуючим, оберігаючи їх від стресів тощо, які, на жаль, невідворотно тягне за собою алкоголізм.

У зв’язку з цим досить актуальною постає проблема розгляду ставлення до алкогольних напоїв у різних релігіях, представлених в Україні: християнстві, іудаїзмі, мусульманстві, протестантизмі та деяких нетрадиційних східних релігіях, зокрема кришнаїзмі.

На сторінках Біблії, складниками якої є Старий Заповіт (Танах) - Святе Письмо християн та іудеїв, і Новий Заповіт (Євангеліє), що є суто християнським Святим Письмом, найбільш розповсюдженою назвою алкогольних напоїв є вино.

Достатня кількість вина у господарстві часто ставала критерієм визначення добробуту й достатку роду в іудеїв: «В вині він пере одежу свою, в крові грон - свій одяг. Очі в нього іскристі більш, ніж вино» [Бут 49:11, 12]. За Талмудом, який розроблявся на основі Танаху, євреї мали розбавляти вино водою: до трьох частин води додавалася одна частина вина або відповідно до п’яти частин - дві (суміш, що складалася з двох рівних частин води й вина споживалася лише п’яницями). Поряд з виноградним вином споживалися й інші (міцноалкогольні) напої: різні штучно виготовлені вина з фініків, ячменю, гранатів. На сторінках Біблії не можна зустріти назв сучасних міцноалкогольних напоїв, оскільки відкриття процесу дистиляції відбулося значно пізніше. Єврейська біднота споживала невисокоякісне вино, що нагадувало на смак сучасний оцет. Однак при цьому слід зауважити, що алкоголізм в іудейських родинах - явище виняткове, що, певне, можна пояснити як п’ятитисячолітнім виробленням почуття міри, так і традиційним небайдужим, дбайливим вихованням підростаючого покоління. З давніх давен саме завдяки вину іудеї навчилися підтримувати вітамінний баланс організму. Образ вина, пов’язаний із образом виноградної лози, символізує священну силу, енергію, оновлення, відродження, радість, добробут.

За Новим Заповітом, вино поряд із хлібом є складником причастя. У новозавітній традиції цей образ витлумачений символічно, в контексті есхатологічних обітниць («нове вино» [Мт 26:29; Мк 2:22]), і містично - як вино, перетворене в акті Євхаристії на Кров Христову [1 Кор 10:16], як символ «Божої крові». Стосовно споживання вина як харчового продукту в Біблії зазначено: «Вино для людей - життєвий напій, коли п’ють його помірковано. Радощі серця, втіха душі - вино, пите вчасно й уміру потреби. Гіркота для душі - вино, пите занадто та ще й з пристрастю і з суперечкою. Пияцтво безумному - погибель; більше гніву, зменшення сили, завдавання ран» [Сир 31:27–30]. При цьому зауважено: «Ані зажерливі, ані п’яниці, ані грабіжники - царства Божого не успадкують» [1 Кор 6:10; Галат 5:19–21].

Іслам щодо вина та інших спиртних напоїв дотримується позиції, діаметрально протилежної іудейській та християнській, за якими невелика кількість вина не шкодить людині. «Хто буде визначати цю кількість?» - зауважують мусульмани. Відомо, що пророк Мухаммед вина не пив, а за його життя в Аравії стали карати за пияцтво сорока ударами палкою. У Корані сказано: «О ви, що увірували! Вино, майсир, жертовники, стріли - мерзенність з діяння сатани. Цурайтеся ж цього, - може, ви будете щасливими! Сатана хоче зародити серед вас ворожнечу і ненависть вином і майсиром й одвернути вас від розуміння Аллаха і від молитви. Чи втримаєтеся ви?» [5:90–91]. За ісламською традицією, вином вважається все, що сп’яняє, тобто всі без винятку алкогольні напої будь-якої міцності, байдуже, з чого їх виготовлено і для чого їх призначено. Напої, що містять спирт; ароматизатори, що містять спирт; екстракти; сидр; пиво; винний оцет; лікарські препарати, призначені, приміром, для споліскування рота - все це харам (заборонене).

Повної відмови від споживання запаморочливих речовин (наркотичних препаратів, маріхуани, гашишу, ЛСД, алкоголю, тютюну, кави, чаю) дотримуються прибічники нетрадиційної для України східної релігії - Руху Свідомості Кришни, основним джерелом настанов і рекомендацій у яких є Бгагавад-гіта. Для кришнаїтів «Веди - це кодекс людської діяльності. Все, що робиться в обхід ведичних вказівок, називають вікармою, або недозволеною гріховною дією» [3:15]. Тому ті, «хто з задоволенням вживають їжу тваринного походження, спиртні напої, палять, їдять страви, не запропоновані спочатку Кришні, - страждатимуть від гріховних наслідків, бо вони споживають нечисту їжу» [6:16]. В гуні невігластва люди стають безумцями: страждаючи від свого життя, вживають наркотичні засоби, і таким чином ще більше занурюються в невігластво, їхнє майбутнє дуже похмуре й безрадісне.

Таким чином, на сторінках Біблії регламентується кількість споживаного вина. І на ці настанови орієнтуються іудейська, православна та католицька церкви. Деякими християнами-протестантами (наприклад, баптистами), мусульманами та кришнаїтами споживання вина в будь-якій формі й кількості забороняється.

Отже, цілком можна сподіватися, що навернення до однієї з релігійних конфесій, щира віра, читання Святого Письма, молитва, каяття, послідовне дотримання Божих настанов за підтримки друзями, рідними та близькими можуть сприяти поліпшенню і духовного, й тілесного здоров’я хворої людини, оскільки жодною релігією пияцтво не підтримується.


Публікується за виданням «Психиатрия и религия на стыке тысячелетий». Сборник научных работ Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи) и Харьковской медицинской академии последипломного образования / Под общ. ред. П. Т. Петрюка, Р. Б. Брагина. - Харьков, 2006. - Т. 4. - С. 97-99. «Новости украинской психиатрии»