Значення релігії в ресоціалізації психічно хворих

Минуло рівно десять років з того часу, як завдяки спільним зусиллям тодішнього керівництва Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 (колишньої їм. І. П. Павлова) і Свято-Кирилівської парафії УПЦ для лікування і реабілітації хворих з психічними розладами стали застосовуватись лікувально-організаційні заходи, щодо відзначення релігійних свят, відвідування церкви працівниками та хворими і навпаки, клінічних відділень священиками, публічна участь медперсоналу, пацієнтів і їх родичів в богослужіннях, колективних трапезах і т. п.

Звичайно, такі заходи здійснювались виключно на добровільних засадах з урахуванням психічного стану, світогляду і віросповідання хворих, а також обслуговуючого медичного персоналу.

Відповідальним завданням адміністрації лікарні при цьому було сприяти всім віруючим в реалізації їх конституційних прав на свободу совісті та поєднанні медичних, культурних, психологічних, правових і матеріальних інтересів всіх зацікавлених сторін в лікарняних умовах, де на той час перебувало близько 2500 хворих з психічними розладами і така ж кількість обслуговуючого персоналу.

Для цього Свято-Кирилівській парафії по договору було передано приміщення колишньої трапезної церкви Кирилівського монастиря, що використовувалось лікарнею як клуб, а згодом і присадибну земельну ділянку на території лікарні для організації трудотерапії хворих разом з церковними служителями. Через деякий час колишнє клубне приміщення на 250 місць перестало задовольняти потреби бажаючих брати участь в богослужіннях, а згодом за допомогою урядових органів було дозволено богослужіння відправляти у самій Кирилівській церкві - пам’ятці XII століття, що входить до складу державного заповідника світового значення - знаменитої Софії Київської.

Оскільки таке співробітництво в м. Києві на той час було започатковано вперше, не обійшлось без спроб його скомпрометувати з боку як деяких конфесій, так і окремих контролюючих органів. Проте перемогла правда, а серед всіх госпіталізованих хворих біля 30% періодично відвідували церкву, що стало одним із важливих факторів їх соціальної активації. У багатьох з них після виходу із психотичного стану з’являвся інтерес до оточуючого середовища і, зокрема, до церкви, вони цікавились своїм майбутнім і подіями, що відбуваються навколо. Деякі хворі з хронічним перебігом хвороби, які роками перебували в лікарні і раніше відмовлялись від прогулянок, під впливом церковної психотерапії і спілкування зі священнослужителями поступово ставали більш доступними контакту, у них з’являлось бажання бути присутніми на богослужіннях. Завдяки церкві у лікарні змінився психологічний мікроклімат, відновилась трудотерапія хворих на присадибній ділянці по обробці землі і вирощуванню овочів для церковної їдальні. Особливо важливою подією для хворих, що не мають родичів, було створення на території лікарні церковної їдальні на 50 місць та відділення сестринського догляду на 25 ліжок за рахунок Свято-Кирилівської церковної громади. Під час лікування, а також після виписки з лікарні хворі мають можливість харчуватись у цій їдальні, що повністю утримується церквою.

Поряд з духовною, церква проводить значну просвітницьку діяльність, в зв’язку з присутністю на богослужіннях відомих політичних і державних діячів. Деякі з них після служби в церкві відвідують лікарню чи зустрічаються з хворими та їх родичами. Це стало доброю традицією у формуванні громадської думки щодо проблем психічного здоров’я.

Оглядаючи пройдений за 10 минулих років шлях цього плідного співробітництва, можна було б за допомогою статистики визначити його конкретну як медичну, так і соціально-економічну ефективність. Але в даному випадку для нас важливішим є не пошуки доказів його суспільної користі чи доцільності, а відновлення історичної справедливості щодо значення церкви у формуванні національного менталітету і традиційних духовних цінностей українського народу.


Публікується за виданням «Психиатрия и религия на стыке тысячелетий». Сборник научных работ Харьковской областной клинической психиатрической больницы № 3 (Сабуровой дачи) и Харьковской медицинской академии последипломного образования / Под общ. ред. П. Т. Петрюка, Р. Б. Брагина. - Харьков, 2006. - Т. 4. - С. 60-61. «Новости украинской психиатрии»
 
30 июня 2006 admin
 

ПОХОЖИЕ НОВОСТИ

  • Смерть в уяві хворого шизофренією
  • Використання психотерапевтичних методик в діяльності харизматичних церков та сект
  • Милосердя у будинку скорботи: приклад співпраці психіатричної лікарні і православної церкви
  • Два шляхи до зцілення душі людини
  • Психологічний феномен віри при невротичних розладах
  •  
     
    Раздел форума
    Обсуждаемая тема
    Автор сообщения
    Время